- керівник
- —————————————————————————————керівни́кіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
керівник — а/, ч. Той, хто керує ким , чим небудь, очолює когось, щось. •• Кла/сний керівни/к учитель вихователь класу в середній школі … Український тлумачний словник
керівник — [кеир іўни/к] ниека/, м. (на) ниеко/в і/ ниеку/, мн. ниеки/, ниек і/ў … Орфоепічний словник української мови
керівник — (той, хто керує кимсь / чимсь, очолює когось / щось), провідник, проводир, проводар; голова (особа, яка очолює якесь велике підприємство, установу / справу, захід тощо); директор (на підприємстві, в установі, закладі тощо) Пор. начальник … Словник синонімів української мови
керівницький — а, е. Прикм. до керівник і керівництво. Керівницька здібність … Український тлумачний словник
керівниця — і. Жін. до керівник … Український тлумачний словник
військкерівник — а/, ч. Військовий керівник … Український тлумачний словник
ватажок — (керівник певної організованої групи людей загону, банди тощо), провідник, отаман, проводир, ватаг, верховод(а), ватажко, проводар, провідець, провідця Пор. керівник … Словник синонімів української мови
дириґент — (керівник колективу виконавців у оркестрі, хорі, оперному / балетному спектаклі); капельмайстер (хору / оркестру); реґент (хору, перев. церковного) … Словник синонімів української мови
воєвода — керівник найбільшої адміністративної одиниці в Речі Посполитій; в Російській державі воєначальник, представник царського уряду, зокрема на Україні в XVII XVIII ст … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
директор — I а, ч. Керівник підприємства, установи або навчального закладу. •• Викона/вчий дире/ктор керівник адміністратор, який відає питаннями оперативного управління. Дире/ктор програ/ми (прое/кту) керівник економічної або технічної програми, проекту.… … Український тлумачний словник